МАФІЯ — назва однієї з окремих злочинних організацій італійського кримінального світу.
Це специфічно італійське явище, точних аналогів якому у світі немає.

Існує кілька версій походження самого слова «мафія».

Згідно з першою, воно є абревіатурою гасла повстання 1282 року — «Смерть Франції! Зітхни, Італіє!» (Morte alla Francia Italia Anelia!).

Згідно з другою версією, слово «мафія» — спадщина часів, коли Сицилія була арабською територією, і є поняттям з арабського права, що означало захист простих людей від беззаконня влади. «Мафія» — суто сицілійське поняття. В інших регіонах Італії аналогічні організації мають інші назви («Ндрангета» — у Калабрії, «Сакра корона юніта» — в Апулії, «Каморра» — у Неаполі).

СТРУКТУРА МАФІЇ

«Сімейство» — це основна клітина мафії, яка зазвичай складається з родичів та їхніх близьких або пов'язаних із сімейством «друзів». «Сім’я» є основою й суттю мафії. Головою такої мафіозної «сім’ї» стає найавторитетніший член клану, навіть якщо він інколи молодший за інших.

Сім’я в старій мафії — патріархального типу, властива селянському середовищу. Її головне правило — підпорядкованість. Вона поділяється на шари зі своїми обов’язками та рівнями влади, що формують жорстку ієрархію. На чолі «сім’ї» стояв батько.

Сила сім’ї залежить від її чисельності та від кількості впливових друзів поза межами їхньої місцевості. Чим впливовіші особи, з якими вдалося встановити зв’язки, тим більша повага до голови сім’ї.

Між «сім’ями» встановлювалися родинні або дружні зв’язки. Перевага надавалася родинним, зокрема штучному спорідненню — кумівству, яке виникало після хрещення або весілля. Кум автоматично входив до «сім’ї».

Кровні узи між членами мафії настільки сильні, що не слабшають ні від часу, ні від відстаней. Саме вони багато років підтримували контакти між сицілійськими й американськими мафіозі.

Коска

Коска — об’єднання кількох сімей мафії. Слово «коска» в побутовій мові означає «селера, артишок, латук», а в мафіозній термінології — групу, елементи якої щільно пов’язані між собою, як листя на одному стеблі.

Коска може включати сім’ї однієї місцевості або кількох сусідніх, але всі повинні працювати в одній сфері та не заважати іншим коскам.

Головою коски є «капо» — «дон» або «дядько». Основу складають «пічотті», які слугують підручними та повністю підкоряються голові. Між ними можуть бути проміжні рівні — «капореджіме» (лейтенанти), хоча на Сицилії це рідкість.

Над усією сицілійською мафією стоїть верховний вождь, якому підкоряються інші глави, якщо його влада не надто втручається у їхнє життя.

Коски можуть співпрацювати, бути пов’язаними родинними та дружніми зв’язками, але між ними можливі й конфлікти, що інколи переростають у війни та тривалі різанини.

Усі коски однієї злочинної галузі утворюють консортерію.
Усі консортерії разом — це «Почесне товариство», тобто об’єднання всіх мафій.

КОДЕКС ЧЕСТІ

Сила мафії забезпечується беззаперечним підкоренням та дотриманням жорстких правил — кодексу честі. Новачок при вступі клянеться виконувати їх.

У мафію вступають на все життя — лише смерть розриває ці узи.

Основні принципи кодексу (за Мартіном В. Дайзінгсом):

Члени мафії взаємно допомагають одне одному, незалежно від характеру допомоги.

Будь-який напад на члена мафії — це напад на всіх; за нього потрібно мстити за будь-яку ціну.

Повне підкорення вищестоящим.

Суд і покарання здійснює лише мафія.

Зрада карається смертю. Месть поширюється не лише на зрадника, а й на всю його сім’ю.

Останній пункт — найважливіший.

ЗАКОН МОВЧАННЯ — ОМЕРТА

Омерта — закон мовчання та кругової поруки, завдяки якому мафія зберегла свою силу.
Сицилійці не довіряли законам окупантів, тому відмова звертатися до влади стала традицією.

Кругова порука з дитинства прищеплювалася молодим сицілійцям. Вона дозволяла мафії безкарно зростати, тоді як народ жив у злиднях.

Омерта — це не лише мовчання, а й уміння приховувати наміри, вводити в оману, маніпулювати, захищати своїх та карати порушників.

ВЕНДЕТА

Вендетта — кровна помста, один з головних принципів мафії.
Вона застосовується щодо кожного, хто порушує закон мовчання.

Методи її виконання жорстокі: засідки, ножі, зброя, отрута, спалення тіла тощо — як описували прокурори початку XX ст., прагнучи підкреслити жорстокість мафії.

Проте сам текст зазначає, що в будь-якому суспільстві зрадників карають — різниця лише в методах.